Ріж. 1878 рр. І.І.Шишкін. 40х70 см. Репродукція. Картина на холсте.

Ріж. 1878 рр. І.І.Шишкін.

Розмір 40х70 см.

Матеріали: Натуральне котонове полотно, дерев'яний підрамник, зображення нанесене пігментними (не знебарвлюючими) чорнилами.

За бажання, для додаткового захисту від вологи та подряпин полотно можна розкрити лаком (+15% від вартості).

Можливе виготовлення картини в інших розмірах.

Можливий друк Ваших зображень.

Доставка в будь-яке місто України. Під час замовлення від 5 картин — доставка безплатно. 

Шишкін Іванович — відомий російський художник-пейзажист; гравієр-аквафортист; академік і керівник пейзажної майстерні. Народився 25 січня 1832 року в Елабузі в сім'ї купця другої гільдії, колишнього представником давньо-вів'янського роду. До 17 років був послідовником 1-ої казанської гімназії, потім переїхав до Москві та зробив учищень живопису, ваяння та зодості. З дитинства Іван був особистістю неабиякої, тому в молодості навіть кілька років був міським головою Елабуги. Він чимало зробив для рідного міста, а головне, колись побудував діючий водогін.

Ріж — Шишкін. 1878. Холст, олія. 107х187
   Вперше з'явившись на публіці під час виставки пересувників, робота відразу закріпилася серед шедеврів російського живопису. Сьогодні, мабуть, неможливо знайти популярніший і знайомий кожному російський пейзаж.
   Автор поєднав у своїй роботі два головні кольори російського витонченого мистецтва: блакитний і золотий. Це поєднання було характерним для православних ікон, пов'язувалося із зображенням світу Гірнього, Божественного. З огляду на це символічного колірного значення, художник урівнює російську природу з природою божественною.
   Густа зелень трави на околиці поля, крони сосин на задньому плані підкреслюють основну колірну гаму та завершують палітру роботи.
   Символічне значення сосен — витривалість, сила життя й міцність. Дерева на картині являються міцними багатими на багатті, що охороняють житнє поле. Дисонансом має виглядмерле дерево. Найімовірніше, автор, у такий спосіб, Силував позначити особисту катастрофу: недовго до створення цієї роботи, художник втратив рідних і дуже близьких йому людей (батько, дружина та двоє дітей). Це образною наявністю автора в роботі розширює драматургичні рамки картини, робить її емоційною й ближчою зирелю.
   Робота наповнена літньою, спекотною атмосферою. Просілок, що розрізає поле на дві частини, вносить у композицію енергію, присутність людини в пейзажі, особливий ритм. Дві крихітні фігурки людей дають змогу зрітелю оцінити всю грандіозність і велич російської природи.
   Важкі, повні цілющої вологи хмари, що ледь з'явилися на горизонті, несуть із собою оновлення та свіжість. Рясне поле, сосни, трава — все готове увібрати теплу літню дощову воду.
   Дивовижним чином робота змушує глядача "чути" літню симфонію російського поля: дзижчання шмелів, стрикотіння ластівок, шелест вітру.